Збереження мораторію на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення є вимушеним, але необхідними кроком, яким слід скористатися для завершення побудови цивілізованих земельних відносин.

Це зазначила завідувач відділу земельних відносин та природокористування Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Ольга Ходаківська.

Вкрай важливо, на її думку, розробити механізми, які забезпечать прозорість переходу прав власності і користування на земельні ділянки, убезпечать від поглиблення існуючих та створення нових тіньових схем щодо відчуження сільськогосподарських угідь, пише Інфоіндустрія.

Невизначеність стосовно ринкового обігу сільськогосподарських земель спровокувала появу механізмів переходу прав на земельні ділянки в обхід мораторію, що справедливо викликало масові обурення серед фермерів та землевласників. Зволікання із запровадженням цивілізованого ринку сільгоспземель призводить, крім іншого, до поширення інституту емфітевзису як прихованої форми купівлі-продажу земель, а також до збільшення кількості власників земель, які не проживають у сільській місцевості та не займаються веденням сільськогосподарського виробництва.

Ще однією загрозою, за результатами досліджень науковців Інституту аграрної економіки, є розвиток латифундизації у сільському господарстві. Зазначені негативні процеси, у свою чергу, посилюватимуть соціальну напругу в суспільстві та подальшу заполітизованість земельного питання.

Тому нині усі зусилля мають спрямовуватися на підготовку якісної земельної реформи, оскільки необдумані рішення несуть серйозну загрозу національним інтересам. Потрібно чітко уявляти, заради чого, і саме головне, заради кого вона здійснюється. Для цього має бути чіткий план дій та бачення того, що ми отримаємо на виході, підсумувала Ольга Ходаківська.

Джерело: Інфоіндустрія